Уже другий рік навчається на спеціальності «Правознавство» випускниця Березівської ЗОШ І-ІІІ ст. Хустського району Мигалега Лідія. Із перших днів перебування в коледжі дівчина зарекомендувала себе як творча, здібна і глибоко національно свідома особистість. Під час навчання на першому курсі Ліда взяла участь у VІ Всеукраїнському конкурсі творчих робіт імені Т.Г. Шевченка, у якому посіла І-е місце, і стала стипендіатом Президента України. Нагороду за цю високу перемогу наша студентка отримала у травні 2016 року в Каневі із рук міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.
Лідія Мигалега – активна учасниця волонтерського руху, член студентської ради коледжу. Її свідома громадянська позиція проявилася і в тім, що вона відвідує разом із хлопцями заняття із предмету «Захист Вітчизни», а в майбутньому мріє навчатися на військовій кафедрі Ужгородського національного університету і здобуті знання і навики застосувати для збереження миру і цілісності України.
Але, крім усього сказаного, Ліда – талановита юна поетеса. Зі своїми щирими віршами вона двічі виступала на конкурсі «Студентська осінь». Особливим успіхом відзначилася її цьогорічна поетична композиція «Розмова із колишнім сусідом і братом». Це був справжній «театр одного вірша», де під мелодію пісні С. Вакарчука «Не твоя війна», на фоні продумано скомпонованого відеоряду студентка вміло і проникливо читала власні поетичні рядки.
Розмова з колишнім сусідом і братом
Невже мені ти після цього брат,
Як увірвався у святиню з криком?
Хтось скаже люто:» Наш одвічний кат!»
-Я брат! – кричиш у відповідь дволико.
Невже для тебе все одно,
Що ми і хліб і сіль ділили?
Ходили разом у кіно,
Народжувались і сивіли?
Ділили воду ми на двох,
Раділи перемогам щиро…
Та ти забув, що значить Бог,
Коли прийшов із «Русским миром»!
Прийшов до нас ти на весні,
Коли природа воскресала.
Наш стяг зірвав, кричав «Умри!» -
І ми вмирали, ми вмирали…
Та щось для вас не так пішло,
Коли прокинулись Герої!
Багато в битвах полягло:
Де наш один – а ваших троє!
-В руках – совковий автомат,
Домашні капці, тілогрійка…
Оце такий у вас солдат?
Оце таке вкраїнське військо? –
Ти, враже – брате, реготав,
Грозив, що ми усі помремо,
У снах Хрещатик вже топтав! –
А ми… живемо, ми живемо!
Бо вже прокинувся козак,
До справи взявся гайдамака,
Наш Кармелюк і Залізняк.
Шофер,хірург – усі вояки!
А той, хто у бою поліг
Від рук твоїх, проклятий друже,
На рідний, отчий свій поріг
Вертається – святий і дужий.
Бо він живе в серцях дружин,
В дитячих спогадах і мріях,
Для матерів він завжди син,
Що ось прийде і обігріє…
Бо він живе… бо він герой…
А ти, проклятий друже – враже,
Своєю «русской простотой»
Танцюєш так, як Путін скаже?
Вбиваєш тих, кого велить,
Грабуєш те, чого не варто?
І встане знов Небесна варта,
І зло чужинське спопелить!..
Але нема на тебе зла в душі,
Ненависті нема, мій воріженьку!
Іди додому, Мішка, Колька, Женька,
Не будь рабом отій кремлівській жменьці!
А нас лиши – і житимеш! Лиши…nike dunk low white gray blue color chart Light Smoke Grey