“Ти – вічний біль, Афганістан,
Ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…”
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
30 років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу, участь у якій взяли 160375 військовослужбовців – вихідців з України, 3360 з яких – загинули, 72 – пропали безвісти, 3560 – стали інвалідами. Згодом війну в Афганістані керівництво тодішнього СРСР визнало політичною помилкою, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі.
Афганська війна – це не тільки трагедія. Це ще доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереження на майбутнє. Важливо зберегти пам’ять про ті події, вклонитися тим людям, які не повернулися з війни, виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною.
Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000 українців. Із них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон.
Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.
Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Героя Радянського Союзу, є 11 українців.
Попри те, що Україна визнала цю війну Радянського Союзу агресією проти Афганістану, вояки-українці, котрі брали в ній участь, все одно прирівняні до учасників бойових дій — «особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини» — та користуються відповідними державними пільгами.
Але найбільш травмуючим фактором для цілого покоління українців стали навіть не тільки самі бойові дії та "чорні тюльпани", які нерідко потайки розвозили по всіх регіонах України, а той факт, що війна стала для українців забутою чи не з перших днів після її закінчення. "Афган" був і так якнайбільш непопулярним в народі, не зважаючи на певні потуги офіційної пропаганди в стилі "воїни-інтернаціоналісти героїчно виконують свій інтернаціональний обов’язок».І якщо в Росії афганська війна все ж таки вивчалася й сприймалася, в силу імперського мислення, в якості своєї, то в Україні вона одразу перейшла в розряд забутої. І хай певна частина колишніх "воїнів-інтернаціоналістів" змогла свій бойовий досвід конвертувати у нас в політику та пільги, переважна більшість афганців замовчали свою кривду на довгі десятиліття.
Фактично величезний прошарок населення отримав моральну травму на все життя. Ось чому всі знайомі афганці й досі дуже не люблять розповідати про те, як вони воювали в Афгані, навіть якщо вони там проявили себе з максимально героїчної сторони, чи хоча б не чинили нічого дуже поганого. Й ця кривда та нерозуміння сповна проявилася в російсько-українській війні. Величезна кількість афганців взяли й досі беруть участь у цих подіях. Звичайно, ніякої офіційної статистики немає. Однак можна не сумніватися, що мова йде про тисячі, якщо не десятки тисяч людей.
Тому висновок простий: афганська війна, не зважаючи на свою антиукраїнську сутність, заслуговує на нашу увагу. Особливо з точки зору того, щоб не повторити помилки зневажливого суспільного ставлення вже до наших нинішніх ветеранів російсько-української війни. Не можна робити відщепенців з цілого прошарку людей.
Афганська війна не стала загальною бідою нашого народу, а залишилася бідою тільки тих, хто в ній брав участь. Для більшості людей вона далека, чужа і невідома…
А дізнатися більше про неї вам допоможе виставка – роздум «Афганіська війна очима сьогодення», яка акцентує увагу на важких, жахливих буднях війни.
Список літератури до книжкової виставки
«Афганістан – вічний в серці біль…»
- Віднянський С. В. Всесвітня історія.1939-2003: Навчальний посібник. Для 11 кл. - Вид. друге., перероблене. - К. 2004. - 240c.
- Кучер В. І., Майборода О. М. Всесвітня історія. Новітній період (від початку Другої світової війни): Підручник для 11кл.- К.: Генеза, 2004.-416с.
- Лавер О. Г. Війни та народонаселення країн світу в ХХ столітті. Статистичне дослідження. Наукова монографія. – Ужгород. Госпрозрахунковий редакційно - видавничий відділ у справах преси та інформації, 2002. – 304с.
- Рубіш Ф. Інтернаціоналісти у вогняному Афганістані. Художньо – документальне видання. Редакція авторська. Ужгород. : «Карпатська вежа», 2009. – 248с.
- Чернета О. Г. Афганистан : борьба и созидание – М. Воениздат, 1984. – М.: Воениздат, 1984 с., 8 л.
- Шкіря І. І.. Чужий бронежилет. – Ужгород : Карпати, 2014.- 280 с.
- Шкіря І. І., Афганістан. Епізоди. Спогади.
Хорьков В. С. В горах Гіндукуша. Щоденник (російською мовою). – Ужгород:
Карпати, 2008с.
- Шемшученко Ю. С. Юридична енциклопедія : В 6 т. – К.: «Укр. енцикл.», 1998. – Т. 1: А – Г. 672 с.