Зоре моя! В тебе світло повік буде ясне
Леся Українка
Зоряне небо... Напевне, немає людини, яку б не вражала його витончена довершеність, його незбагненна краса і таємничість. Недаремно давні греки дали всьому зоряному Всесвіту назву «Космос», що означає «оздоба, прикраса».
І в цьому немає нічого дивного! Свого часу М. Коперник висловився із захопленням: «Бо що може бути чарівнішим від небосхилу, який вміщує у собі все прекрасне?»
Перше враження від спостереження зоряного неба – це незліченність зір і хаотичність їхнього розташування на небосхилі. Насправді ж зір, які можна побачити неозброєним оком на небі із землі, близько 6 000. Однак, у вимірі останнього часу, їх з кожним разом стає все менше і менше через причину – світлове забруднення.
З огляду на зазначену проблему, викладач фізики Природничо-гуманітарного фахового коледжу ДВНЗ «УжНУ» Інна Федорівна Мишко у співпраці з науковим співробітником навчально-наукової лабораторії космічних досліджень УжНУ Василем Максимовичем Перогом провела систему занять за темою «Проблеми світлового забруднення».
Основна мета занять – підвищити обізнаність студентів про проблему світлового забруднення та основні шляхи її вирішення. Також було розглянуто вплив світлового забруднення на здоров'я людей, тварин та рослин, адже ця проблема має безліч руйнівних та потенційно небезпечних побічних ефектів для довкілля, тваринного світу та людини. А також студенти були ознайомлені з приладами, основними напрямками роботи лабораторій космічних досліджень та з результатами наукових робіт.
Одним з найбільш помітних побічних ефектів, що їх часто обговорюють, є те, що світлове забруднення закриває зірки на нічному небі. У США, Канаді, Японії та низці країн ЄС жителі не можуть спостерігати зоряне небо.
Оазис, який не піддається впливу світлового забруднення, усе ще можна знайти в районах, віддалених від міст і джерел штучного освітлення. У таких містах застосовують парки зоряного неба.
На Закарпатті Парк зоряного неба був створений у 2016 році з метою інформування як широкої громадськості, так і фахівців у галузі астрономії про проблеми світлового забруднення. До Закарпатського парку зоряного неба (площа 46 302 га) входить територія Ужанського національного природного парку і виділені території в кадастровому районі сіл Сухий, Тихий, Гусний, Люта, Руський Мочар та частина селища Великий Березний. Зона парку сприяє популяризації астрономії серед молоді, дозволяє всім охочим проводити астрономічні спостереження, позбавлені світлового забруднення.
