ЩЕ ОДИН ДЕНЬ ІЗ ЖИТТЯ КОЛЕДЖУ, - ДЕНЬ ПЕРШОКУРСНИКА
(літературне есе на вищевказану тему)
16 листопада 2023 року у Природничо-гуманітарному фаховому коледжі відбулась знаменна подія. Першокурсники закладу освіти традиційно з нагоди Міжнародного дня студента підготували проекти художньої самодіяльності з метою представлення себе та влиття у студентську родину. Захід проходив під гаслом «Наш коледж – наш дім». Концертна програма відбулась на засадах конкурсних змагань в рамках художньої творчості. Змагались між собою 12 рівноправних груп. Оцінювало таланти та обдарування наших юних коледжан почесне журі у складі директора коледжу Володимира Войтеховича Росохи, заступника директора з навчально-виховної роботи Катерини Володимирівни Сілантьєвої-Папп, викладачів Мар’яни Володимирівни Андрусь, Світлани Петрівни Качур та ін.. Оцінювання здійснювалось за 10-бальною шкалою.
Порадували глядачів своєю креативністю та гумором студенти за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». І, звісно ж, першокурсниками вищеназваної спеціальності у представленні себе та своєї творчості були активно задіяні інформаційно-комп’ютерні технології, проектор та ін.. Глядацька зала «вибухнула» сміхом від жарту про те, що, якщо першокурсник вміє користуватись розкладом занять та знає де бібліотека, то він уже студент. А ще дуже дотепними виявились лайф-хаки від першокурсників з приводу того, як вижити за одну стипендію та пригостити трьох дівчат за 100 грн.. Першокурсники «технічних спеціальностей» виявили в собі талант кухарів, бо життя заставляє виживати.
Високою культурою поведінки та мовлення вразили ведучі заходу, другокурсники Іван Титичко і Катерина Біляк. Глядачам та всім присутнім дуже імпонує думка ведучих про те, що у молоді коледжу одна національність – студент.
Не менш креативними та цікавими виявились студенти-першокурсники за спеціальністю «Право». Та це і не дивно.., адже богиня правосуддя Феміда, яку вшановують наші юні майбутні юристи, справжня жінка, бо тільки вона може ретельно зважити добро і зло.., причому, із зав∙язаними очима. Серед глядацької зали неабияку симпатію здобули студенти І-го курсу за спеціальністю «Туризм». Адже, їм п∙ятнадцятий минало.., а вони так багато ще не знають в цьому житті. Однак, майбутні мандрівки та подорожі світом їм все відшкодують. А зараз, дорогенькі, вчитися, бо теорія – то є фундамент великої і серйозної практики.
Козацькому роду нема переводу. Не виявлено жодного байдужого глядача внаслідок бойового танцю з шаблями нашого першокурсника за спеціальністю «Будівництво». Такий студент і збудує, і захистить, і примножить, бо Україна у нього в крові.., по суті, як і у всіх студентів Природничо-гуманітарного фахового коледжу. Козацьке бароко нікого не залишає байдужим.
Своїх прихильників завоювала 4-та група за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». Музикант та вокаліст просто зачарувала виконанням композиції в стилі неокласицизму. А яка харизма.., яка харизма випромінювалась від національно-патріотичного танцю студентів, а точніше, студенток 1-шої групи І-го курсу за спеціальністю «Право». 3-тя група першого курсу тієї ж спеціальності «розвантажила» учасників глядацької зали релаксом в рамках «дуже нашого» студентського гумору. Інсценівка на тему студентського життя змусила посміхнутись навіть найзатятіших скептиків серед «дорослої»
аудиторії залу. Завершальним номером виявилась зворушлива музично-хореографічна композиція на тему війни в Україні. Закарбувались у пам∙яті учасників заходу слова пісні: «Вони хочуть забрати наш дім, а ми хочемо жити». Екзистенційний характер композиції не залишив байдужим жодного учасника заходу.
Аплодисментами, що переходили в гучні овації, коледжанська спільнота зустріла «слово» директора коледжу, який, звісно ж, підготував сюрприз для ввіреного йому закладу освіти. А саме, привітати першокурсників з нагоди їх «влиття» в коледжанську родину прийшла випускниця-відмінниця коледжу, професійна вокалістка національного рівня та майбутня викладач юної спільноти нашого закладу освіти. Патріотичні пісні Яни Голінки просто заворожували, бо в її образі промовляла до нас вся її Величність Україна. По завершенні заходу «коледжани» ще довго наспівували слова авторської пісні Яни: «Для тебе, моя Україно, співаю я пісню свою».
Свято вдалося. А по-іншому й бути не могло, бо кожне слово першокурсника, кожен номер художньої самодіяльності були присвячені Україні та її захисникам.
Автор допису: Оксана Белені