26 квітня у Природничо-гуманітарному коледжі ДВНЗ «УжНУ» відбулися виховні заходи, присвячені пам’яті аварії на ЧАЕС.
День розпочався хвилиною мовчання та запалюванням Свічки пам’яті. У фойє з’явилися стіннівки, що німим дзвоном привертали увагу до актуальних подій та 30-річної минувшини.
Спочатку небайдужа студентська молодь переглянула фільм «Чорнобиль. Загублений світ» та взяла участь у його обговоренні. Цей захід був організований викладачем Паппом К.С.
Наступним у відзначенні 30-ї річниці Чорнобиля була тематична бесіда викладачів історії Собов Ж.В. та екології Монди Г.М. зі студентами І-их курсів, а також перегляд документального фільму.
Завершився День пам’яті виховним заходом «Чорнобильські дзвони», підготовленим викладачем історії Ходанич М.М.
Перед слухачами виступили студенти групи ПР-22 Дацьо Вікторія, Матійчин Надія, Ісак Максим, Марчук Вікторія, Довгінка Ольга, Понзель Ірина, Бондаренко Мирослава. Вони нагадали присутнім про історію створення атомної електростанції у Чорнобилі, виникнення міста Прип’ять, а також назвали причини аварії, в основі яких перед усім лежить людська недбалість.
Працівники тієї страшної зміни навіки вписали свої імена в трагічну історію України. На знак подяки і розуміння їх подвигу коледжани вшанували героїв хвилиною мовчання.
В аудиторії звучали пісні «Чорнобильський лелека», «На Чорнобиль журавлі летіли», «Україна», «Лелечина доля», які допомогли відчути атмосферу трагічних весняних подій 1986 року.
Очевидці з екрану ділилися спогадами про ті жахливі дні, які розділили Україну на «до» і «після»; ними згадувалось безвідповідальне ставлення влади до народу, приховування правди про «звіра», який причаївся за стінами ЧАЕС.
До студентів звернулася Пащук Г.Я., викладач української мови та літератури, яка розповіла присутнім про свої зустрічі із постраждалими та ліквідаторами аварії на ЧАЕС, а також закликала бути пильними, щоб не допустити найстрашнішого – духовного Чорнобиля.
На часі – творчий проект студентів групи ПР-21 «Слова, розщеплені на атом», який розповість про художнє осмислення Чорнобильської трагедії в українській літературі.
Ми не відзначаємо свято…
Ми говоримо про це, щоб пам’ятали! Щоб уберегли Україну!
