«Історія України написана не чорнилом, а кров’ю. За рік, що минає, ми в цьому переконались», -   такими словами розпочала заняття  в групі ПР – 12 викладач історії  Ходанич М.М. Хто з нас міг подумати, що, вшановуючи пам’ять героїв різних історичних епох: Героїв Крут, Голодомору 32-33 рр., Бабиного Яру, ОУН-УПА, іноді, не вникаючи у сутність загальних висловів – у ХХІ ст.., ми станемо свідками, учасниками, жертвами схожих подій? Чи могли ми передбачити,  що через 8 років після тих жахливих подій в Україні почнеться страшна війна, яка змусить мільйони українців покинути свої домівки через повномасштабну війну? Війна, яка вже триває рік. Війна з великою кількістю жертв серед мирного, ні в чому не винного населення.

Події листопада 2013 р.  – лютого 2014 р. вийшли за межі логіки. Там, на Майдані, відродилася українська нація; Гімн набув нового звучання, а кольори національного стягу ніколи не були такими символічними, як тоді.

Криваве Водохреща, Україна ХХІ століття – День Соборності – 22 січня 2014  р. Світ сколихнула звістка: Україна здригнулася., як під час дванадцятибального землетрусу – на Майдані вбито людей… Тоді, ще ніхто припустити не міг, що Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Ігор Вербицький, Роман Сеник – новітні Герої бою під Крутами – перші із списку Небесної сотні.

Студенти зі сльозами на очах слухали Мар’яну Михайлівну, яка продовжувала розповідати про Революцію Гідності, що стала поштовхом для вірних синів і доньок, які сьогодні мужньо боронять кордони України-неньки. А з ними – і наше життя, і мирне небо.

Хвилиною мовчання  присутні вшанували пам’ять Героїв України, Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя за нашу рідну землю, за Україну.

У кінці заняття Мар’яна Михайлівна побажала всім мирного неба, терпіння, мужності й сміливості.

МИРУ НАМ НА НАШІЙ БОГОМ ДАНІЙ ЗЕМЛІ!!!

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

ГЕРОЯМ СЛАВА!!!